Вічний Роман Про Йольфа Лоренара

  Вход на форум   логин       пароль   Забыли пароль? Регистрация
On-line:  

Раздел: 
Форум Київського Джедайського Клубу / ::+різне+:: / Вічний Роман Про Йольфа Лоренара

Страницы: 1  ответить новая тема

Автор Сообщение

укушу!
Группа: Администратор
Сообщений: 439
Добавлено: 30-01-2005 14:12
Ідея ця народилася давно, і користувалася популярністю. В чому ідея? Писати роман. Про ельфа Лоренара. Усім скопом. "Попостово". Є стандартні герої, нових можна додавати:)))
Ельф Лоренар
Орк Парторг
Джедай Катар
Білий Маг Грандуден
Чорний маг Краказор
Стадо монстриків
ПД (прєкрасная дєвушка)

укушу!
Группа: Администратор
Сообщений: 439
Добавлено: 30-01-2005 14:13
Отже...
Смєркалось.
Лоренар йшов по лісу та насвистував свою улюблену пісеньку про собачку, яка їла котячі какашки. Ніщо не віщувало біди...

В око тюкну!
Группа: Форсюзер
Сообщений: 42
Добавлено: 30-01-2005 14:44
Раптом перед світлим ельфячим поглядом виросли смугасті стовпчики та невелика хатинка системи "ізба" із вивіскою "Митниця".

укушу!
Группа: Администратор
Сообщений: 439
Добавлено: 30-01-2005 14:53
раніше такого дива Лоренар не бачив ніколи. Він чув усіма прикритими частинами тіла, що ця дивина не обійшлася без втручання підлого мага Краказора. Лоренар дістав свою магічну дудочку-яку-йому-дав-магічний-ведмідь-без-магічного-вуха та вирішив продудіти у неї свою супер-пупер-магічну мелодію...

В око тюкну!
Группа: Форсюзер
Сообщений: 42
Добавлено: 30-01-2005 15:01
- Не раджу, - пролунало з ізби. - Знаєш, що з тим ведмедем баби зробили, коли він минулого разу на цій дудці грав? Ой, таке було, страшно й згадати Ти теж цим ризикуєш, в мене слух є. Кордон перетинати будеш чи як?

укушу!
Группа: Администратор
Сообщений: 439
Добавлено: 30-01-2005 15:30
"Серйозно" - подумав Лоренар. І сказав:
- А по якому праву ви тут кордони порозставляли? Усе життя вільний ліс був, а тут? Ща як свисну, та як підніму повстання, та на вас як кільканадцять тисяч зайців накинеться!... будете знати!

В око тюкну!
Группа: Форсюзер
Сообщений: 42
Добавлено: 31-01-2005 01:58
- Різника кількість баранів не ляка! - велеречиво промовила ізбушка. З неї вийшло волосся, під яким можна було вгадати контури людини. Про людське походження створіння твердило також і добре виголене підборіддя - мабудь, єдина неволохата частина тіла.
- Я - Рещагін Василь Ефремич. Скорочено В. Е. Рещагин. А кордон тут поставили військові. Я тут колись лісником був. Прийшли війська, кажуть: у ім"я Сяючої Імперії ліс наш! Ну то пес з вами, кажу, тільки коли гриби зрізати будете, коріння не пошкодьте. Через два дні вдарив полк кінноти, війська погнав, а як курява уляглася, кажуть: іменем Посланця Матфея, генерала Вільного Війська, ліс звільнено та приєднано до Генералітету. Ну то пес з вами, кажу, тільки пляшки, що їх попередні хазяї винести не встигли, приберіть. Ну прибрали. Через день - трух-бамсь-бабах - до перших, котрі Сяючі, підкріплення придналося. День билися, два билися, на третій день мене це дістало: якась падлюка по копаному пробіглася; взяв сапку та розігнав їх до бісової бабці. Ну то, вони кажуть, ми давно воюємо: де в нас фронт, там і кордон. От буде тепер тут кордон. А війська відведемо, бо лісник злий. А як є кордон, то має бути на кордоні митниця! Вони мені дерева чорно-білою фарбою розмалювали та замислилися: хто ж митником буде. А як окрім мене (чи зі мною) ніхто залишатися не хотів, то видав мені від Сяючих грамоту барин Акакій Пупесцов, а від вільних - голов"єгерь Шеліфон Піка.
От тепер називаюсь я Хазяїн Кордону, і з кожного, хто проходить, мушу брати пошліну. 5 золотих і ще 5 золотих. Потім прийдуть перевіряючі та заберуть. Колись. Мабуть.
Так що, як хочеш, гони зайців. Одного я з"їм, а інших прожену по кордону. Там їх заб"ють, хутро візьмуть сяючі, м"ясо - вільні. Потім премію дадуть. Колись. Мабуть.
А до мене претензій не висувай. Я тут сам на службі.

укушу!
Группа: Администратор
Сообщений: 439
Добавлено: 31-01-2005 10:16
Лоренар аж оторопів. Ну нічого собі! Все життя він був героєм цих лісів, добдлесним прекрасним Лоренаром-Альмароваром-Калоуафаром, сином Лоренура-Альмадовара-Калафафофуанора! А тут якісь світлі-темні-вільні... Світлі... Світлі?!
Авжеж! Тепер Лоренар знав звідки ростуть ноги. Ноги ростуть із дупи прекрасної пишногрудо-синьоокої ОД (отважной девушкі), а ОД зараз любенько гріється у ліжку цього клятого Карана! Чи Карона, чи Катана, як його у біса звати? Цей вєлікій Світлий Джедай ще рік назад підло відбив у Лоренара ОД, приманивши її рукояткою (Лоренар це знав достеменно!) свого меча...

В око тюкну!
Группа: Форсюзер
Сообщений: 42
Добавлено: 31-01-2005 15:02
Оскільки читати думки В.Е.Рещагин не вмів, він витримав деяку паузу і тактовно поцікавився:
- Вухастий! Ву-хас-тий! Яке саторі на тебе найшло? В якому місці у тебе косяк, що очі вже попливли, а диму ще не бачу?

укушу!
Группа: Администратор
Сообщений: 439
Добавлено: 31-01-2005 15:42
Лоренар на те змовчав, розвернувся, та пішов вглиб лісу розбиратися із джедаєм...

В око тюкну!
Группа: Форсюзер
Сообщений: 42
Добавлено: 01-02-2005 00:54
Пройшло п"ять хвилин.
- Купивсь, лоша, - лагідно помітив В. Е. Рещагин, перетворюючись на Краказора. - І не вислухав, падлюка така. Я легенду на цілий талмуд придумав, а він пішов ще на передмові... Переляк, до мене!
Улюблений фамільяр чаклуна, підла істота на ім"я Переляк, злетів з гілки та гепнувсь перед господарем.
- Лети та стеж. Якщо буде сюди повертатись - випередити та попередити. Як я ненавиджу йольфів...

укушу!
Группа: Администратор
Сообщений: 439
Добавлено: 02-02-2005 11:44
А Лоренар тим часом подався з*ясовувати відносини із ненависним джИдаЙом. Доки він ішов, гнів кріп у його серці. Перед ним розступалися дерева, ховалися звірі і замовкали птахи.

Переляк летів слідом. Він не ховався, не роступався, а мовчати йому доводилося по завданню. Однак Переляку було чим далі, тим більш хреново. Адже він не міг занятися улюбленим заняттям: лопанням бульок на поліетиленових пакетиках! Від того у бідолашного Переляка повільно, але упевнено, починалася ломка, а його руде пір*я (?) сумно скручувалося...

В око тюкну!
Группа: Форсюзер
Сообщений: 42
Добавлено: 03-02-2005 16:14
Переляк лиховісно закрутив очима в різні боки у намаганні знайти якщо не поліетілен, то хоча б якийсь об"єкт сублімації. Марно. Вирішив, стиснувши зуби, терпіти, бо точно знав непреложний закон: біля місць дискокації джедаїв має бути срач. Чи хоча б безлад. Так джедаї відтіняють духовну чистоту та внутрішню організованість.
А там, де срач та безлад, там і поліетіленові пакети.
Щоб хоч дістатися до об"єкту, бідолаха почав тихо зривати та роздирати листя. Допомогало, але ефект був аж ніяк не той...

Гость
Добавлено: 06-02-2005 15:46
Аж тут раптом купа немитих тарілок, що завше являє собою ознаку Джедайського помешкання, дивним чином заворушилася.Це стадо монстриків завершувало робити підкоп, по якому вони планували перевозити контрабанду в обхід митниці.

Гость
Добавлено: 06-02-2005 15:46
Аж тут раптом купа немитих тарілок, що завше являє собою ознаку Джедайського помешкання, дивним чином заворушилася.Це стадо монстриків завершувало робити підкоп, по якому вони планували перевозити контрабанду в обхід митниці.

Гость
Добавлено: 06-02-2005 15:46
Аж тут раптом купа немитих тарілок, що завше являє собою ознаку Джедайського помешкання, дивним чином заворушилася.Це стадо монстриків завершувало робити підкоп, по якому вони планували перевозити контрабанду в обхід митниці.

Гость
Добавлено: 06-02-2005 15:46
Аж тут раптом купа немитих тарілок, що завше являє собою ознаку Джедайського помешкання, дивним чином заворушилася.Це стадо монстриків завершувало робити підкоп, по якому вони планували перевозити контрабанду в обхід митниці.

Джедай
Группа: Форсюзер
Сообщений: 51
Добавлено: 16-02-2005 01:33
Але вони й гадки не мали, що за ними вже декілька тижнів слідкує Імперська служба безпеки.

В око тюкну!
Группа: Форсюзер
Сообщений: 42
Добавлено: 25-02-2005 19:10
- Шчеф, - зазвичай Переляк не шепелявив у телепатограмах, але нестача поліетілену давалася взнаки - під фас кофпають пофжучі тарілки. Фони не фнають, фо митнися нефправфня, тому конфра... конфру.. тоффар мофно і сфіфрити. Фінефь фьяфку...

Страницы: 1  ответить новая тема
Раздел: 
Форум Київського Джедайського Клубу / ::+різне+:: / Вічний Роман Про Йольфа Лоренара

KXK.RU