Мой город, мой дом...

  Вход на форум   логин       пароль   Забыли пароль? Регистрация
On-line:    

Раздел: 
Земля наших предков (Полесье в междуречье Десны и Сожа) / Лирическая страничка Унечи / Мой город, мой дом...

Страницы: << Prev 1 2 3  ответить новая тема

Автор Сообщение

Участники
Группа: Администраторы
Сообщений: 5211
Добавлено: 13-04-2008 17:22

Лишь только прислонюсь к подушке,
Сразу вспоминаются игрушки.
Вот он мягкий Хрюня
Появляется из пуни:
«Хрю-хрю-хрю,
Лиза, я тебя люблю».
Следом Мишка-косолапый
Распростер навстречу лапы,
А за ним спешит наш пес,
Кличка у него – Барбос.
И лесных орешиков лузгунья
Поспевает Белка-попрыгунья
С веточки на ветку,
Раздавая всем конфетки.
Квакает Лягушка
Где-то под подушкой,
А Горыныч Змей
Вдруг становится добрей.
Шепчут мне на ушко
Песню колыбельную игрушки:
«Лиза, баю-бай,
Потихоньку засыпай,
Утром встретимся опять,
А сейчас пора нам спать».
И тихонько засыпаю я,
А со мной мои друзья…

Участники
Группа: Участники
Сообщений: 316
Добавлено: 26-05-2009 23:43
Переклад пісні «Twilight Sun» легендарного білоруського фольк-метал гурту «Gods Tower». Автор перекладу – Сергій Василюк.
Чугайстер – міфічна істота, відома ще з давньоруських часів.
Переклад пісні присвячується Чорнобильській трагедії. Чугайстер лишається один в забутому лісі. Він все ще чекає на повернення людей..

Пiсня Чугайстера
Гурт «Тiнь Сонця» «Пiсня Чугайстера»

У предвічних хащах, де не тліє цвіт болота,
Де лягла Батия Чорно-Золота кіннота,
Часом в білій свиті зачарований блукає
Лісовик-Чугайстер і стиха промовляє:
Якщо можеш, завітай до мене ти,
Якщо хочеш, спий моєї води,
Якщо Віриш, розкажи мені,
Про що ти мрієш, коли живеш на самоті...
Брами павутиння від сосни і до берези –
Вартові чекання – Долі зламані терези.
Полум’яна рута життєдайно розквітає,
Та ніхто не бачить! Ніхто того не знає!
Стогне хижим плачем трясовина на Поліссі,
Попелом укрите листя у древлянськім лісі.
В безнадії квола похилилася тополя,
Дме тривожний вітер з отруєного поля.
Все, що наснилось більше не вернеться –
Казкові мрії в небутті.
Занадто рано зупинилось серце:
Ми вмерли надто молоді.
Мій голос з неба чорний крук принесе,
Спливе по Прип’яті вінок.
Чекайте вістки під Похмурим Сонцем,
У сяйві жалібних зірок.




У спрадвечных пушчах, дзе ня згасны зык балота,
Дзе лягла Батыя Чорна-Залатая шмота,
Часам на сьцяжынку зачарованы выходзіць
Лесавік-Чугайстар. І ціха так заводзіць:

Калі можаш, завітай да мяне ты,
Калі хочаш, паспытай маёй вады,
Калі верыш, дык мне шчыра раскажы,
Пра што ты мроіш, дзеля пазбыцца самоты...

Брамы павуціньня ад сасны і да бярозы –
Варта вось чаканьня, што пільнуе сэнс цьвярозы.
Палымнее рута, жыцьцядайна расквітае,
Ды ніхто ня бачыць! Ніхто таго ня знае!

Стогне хіжым плачам нат дрыгва на ўсім Палесьсі,
Попел пазакратаў лісьце у драўлянскім лесе.
Безнадзейна квола пахілілася таполя,
Дзьме трывожны вецер з атручанага поля.

Што мы прысьнілі, болей не вярнецца –
Казкі і мроі нібы ў дым.
Занадта рана супыніла сэрца,
Шкада памерці маладым.

Мой голас зь неба чорны крук даставіць,
Сплыве па Прыпяці вянок.
Чакайце вестак пад пахмурным Сонцам,
Пад зорак расьсяваны змрок.

Участники
Группа: Участники
Сообщений: 316
Добавлено: 26-05-2009 23:45
Прослухати пісню можна тут

Страницы: << Prev 1 2 3  ответить новая тема
Раздел: 
Земля наших предков (Полесье в междуречье Десны и Сожа) / Лирическая страничка Унечи / Мой город, мой дом...

KXK.RU