|
| [ На главную ] -- [ Список участников ] -- [ Правила форума ] -- [ Зарегистрироваться ] |
| On-line: |
| Земля наших предков (Полесье в междуречье Десны и Сожа) / География и история переселения / Переселение ранее 1755 года. |
| Страницы: 1 |
|
| Автор | Сообщение |
|
PSV Участники Группа: Участники Сообщений: 66 |
Добавлено: 29-01-2012 10:42 |
|
Изначально город был назван Елисаветград по имени крепости, которая была заложена в 1754 году. Крепость была названа в честь святой Елисаветы. С 12 июля 1924 года по 27 декабря 1934 года, город назывался Зиновьевском, в честь Григория Зиновьева. С 27 декабря 1934 года и по 10 января 1939 года, город носит название Кирово, данное в честь советского политического деятеля Сергея Кирова[9]. 10 января 1939 года название изменили на Кировоград. Относительно же предместья Пермскаго по ордеру коменданта крепости св. Елисаветы Юста, от 4-го января 1759 года запрещалось жителям покупать те построения, в которых жили Пермскаго драгунскаго полка (он же Карабинерный) военослужителя, Командиром этого полка в то время состоял полковник Гурьев. Раскольники, заселявшие вблизи крепости св. Елисаветы большия и богатыя селения, как-то: Злынку, Клинцы и проч. имели главное пребывание в форштате крепости по ту сторону реки Ингула, где находились их богатыя церкви с драгоценною утварью и рукописями богослужебных книг. истребленныя впоследствии бывшими сильными пожарами. Раскольники в этом крае составляли из себя первое купеческое сословие и считались купцами крепости св. Елисаветы. 0 первоначальном желании раскольников поселиться при крепости св. Елисаветы видно из рапорта по начальству комеданта той крепости Алексея Ивановича Глебова от 12 апреля 1755 г. Затем в ведении секунд-маиора Черникова находились следующия раскольничьи слободы: Злынка, Клинцы, Калиновка, Красный Яр, Знаменка, Плоское, Николаевка, Золотаревка, Зыбная и правоверное Покровское. Исторический очерк г. Елисаветграда. 1897 год http://novorossiya.info/uploads/books/elisavetgrad_novorossiya.pdf В 1703 – 1707 роках Петро І проводить декілька військових походів у ці краї, бере в полон 30 тисяч розкольників і переселяє їх на територія Росії в Стародубський повіт. Тут засновуються розкольниці слободи з центрі в Ардоні ( нині частина міста Клинці Брянської області Росії) , а 1707 року купець Василь Клінцов засновує декілька парусинових мануфактур на яких заставили працювати розкольників і місто стали іменувати Клинці. Але не всі розкольники були з цим згодні, вони стали вимагати «виходу» і в 50 – 60 роки ХVІІ сторіччя частина з них переселилися в наші краї і заснували село Злинку (Маловисківського району) , Клинці , Червоний Яр (Кіровоградського району), Новий Стародуб (Петровського району), Зибке, Камбурліївку (Онуфрієвського району). Підтвердженням того, що це були люди однієї віри є те, що в Клинцівській церкві священик молився за « клинцівських, красноярських і половину медерівських» і дозволяв одружуватися із жителями тільки цих сіл ( церковна заборона була скасована тільки в 1949 році). Такі історичні факти є передумовою появи наших предків на території села Клинці. В 1754 році розпочато будівництво Єлізаветградської кріпості і на мою думку саме тоді появилися на території сучасної Кіровоградської області поселення розкольників. Чому я так вважаю? Тому, що тоді царським офіцерам виплачували не тільки жалування а й наділяли їх землею. Офіцерам кріпості належала земля по течії річки Інгул з обох сторін, від впадіння річки Грузької до впадіння річки Холодні Ключі шириною 5 верст. Цю землю потрібно було комусь обробляти. Особисто вільні старообрядці для цього підходили найкраще. Є перекази, що на приінгульських лугах вирощували коней для кріпості. Переселилось на територію нашого села 25 сімей. Перша вулиця мала назву Топіловка, тому що підтоплювалася водами річки Інгул ( зараз це вулиці Річна та Інгульська). Всі корені жителі села між собою родичі, тому можна зробити висновок, що і перші поселенці були родичами. Село є на карті «Розмежування земель Нової Сербії з другими землями». Карта датована 1756р., це найдавніша перша згадка про село. http://www.klintsy.kr.ua/2011/12/blog-post_12.html]http://www.klintsy.kr.ua/2011/12/blog-post_12.html] |
|
|
PSV Участники Группа: Участники Сообщений: 66 |
Добавлено: 29-01-2012 11:06 |
|
В 1751 году к российскому посланнику в Вене обратился полковник австрийской службы Иван Самойлович Хорват с просьбой о разрешении ему и другим сербам поселиться в России. Речь шла о сербах, называемых граничарами, издавна использовавшихся Австрией для охраны её границ от турок, их поселения в современных Воеводине, Славонии, Сербской Краине и Далмации были устроены по казачьему принципу. карта Новой Сербии http://upload.wikimedia.org/wikipedia/ru/6/6a/Nova_serbija.jpg 
|
| Страницы: 1 |
|
| Земля наших предков (Полесье в междуречье Десны и Сожа) / География и история переселения / Переселение ранее 1755 года. |